Тимчасовий захист для українців у ЄС можуть подовжити до шести років
Розглядається варіант обмеження програми лише для вразливих груп
ЄС вивчає питання про те, чи варто знову продовжувати права на тимчасове проживання та працевлаштування, надані українцям, які тікають зі своєї зруйнованої війною батьківщини, що потенційно може продовжити дію програми на шостий рік, повідомляє Euractiv, пише УНН.
Деталі
Директива про тимчасовий захист (TPD), запущена в березні 2022 року після повномасштабного вторгнення росії, надала мільйонам українців доступ до Європи, не перевантажуючи систему надання притулку. Спочатку задумана як короткостроковий надзвичайний захід, вона неодноразово продовжувалася.
Очікується, що європейські дипломати та посадовці зустрінуться наступного тижня на технічному засіданні, щоб розглянути можливість її подальшого продовження – і якщо так, то за яких умов, включаючи точне персональне та географічне охоплення
Минулого року країни блоку ухвалили рекомендацію щодо того, як поступово скасувати програму зі "скоординованим переходом" до більш стабільного правового статусу для українців, з дозволами на проживання, прив’язаними до роботи, навчання або довгострокового перебування, та допомогою в добровільному поверненні, щойно дозволять умови.
Приблизно 4,35 мільйона переміщених українців наразі користуються тимчасовим захистом по всьому ЄС, причому трохи більше ніж чверть з них перебувають лише в Німеччині, 22,3% у Польщі та трохи менше кожного десятого перебуває в Чехії, згідно з офіційними даними.
"Однак прогрес у переході до більш стабільного статусу для біженців був повільним і нерівномірним, що починають усвідомлювати багато країн ЄС", - ідеться у публікації.
Згідно з обговорюваним документом, поширеним напередодні переговорів наступного тижня, "на цьому етапі кількість переходів до інших статусів залишається дуже низькою", а "варіанти інших правових статусів для бенефіціарів залишаються нерівномірними по всьому ЄС".
Хоча деякі країни почали будувати шляхи виходу з тимчасового захисту, інші відстають. "Хоча кілька держав-членів почали розробляти механізми переходу з тимчасового захисту, багато інших ще не встановили чітких процедур або рекомендацій щодо проживання після тимчасового захисту", – зазначається в документі.
Цей розрив зараз поглиблюється ширшим політичним питанням щодо того, чи слід продовжувати захист і як насправді може виглядати будь-яке потенційне продовження, пише видання.
Один із варіантів, який набирає обертів у деяких європейських столицях, – це скорочення програми, перетворюючи її на більш обмежений "залишковий статус" – фактично систему соціального захисту, призначену для найбільш вразливих або для тих, хто ще не може претендувати на інший легальний статус
Але такий підхід, як зауважується, "викликає складні правові та політичні питання".
У документі "порушується питання про те, чи слід вирішувати це питання на рівні ЄС шляхом продовження TPD, чи національним органам влади слід дозволити розрізняти тих, хто може претендувати на легальне проживання, та тих, хто перебуває у вразливому становищі, хто не може", пише видання.
Спеціальний посланець Єврокомісії з питань українців, які проживають в ЄС, Ільва Йоханссон, заявила на початку цього місяця, що "п’яти років достатньо для тимчасового захисту" і що потрібен новий підхід, навіть якщо війна триватиме. Шведка та колишня комісарка ЄС з питань внутрішніх справ Йоханссон була призначена на цю посаду минулого року, щоб спрямувати держави-члени до схвалення скоординованого підходу щодо системи тимчасового захисту.
"Вони чітко заявили, що якщо буде якесь продовження, воно має обмежити масштаби та тривалість дії іншим способом, ніж просто продовження в поточному вигляді", - сказала вона.
