📰 Три дні народження на війні: ветеран з Волині, який втратив ногу, але не втратив духу

Ветеран із Любешова — Юрій Сінчук, позивний «Січень», пережив три річниці життя вже під час війни. Він втратив ногу, але залишився живим — і кожен день після — це боротьба за повернення себе. 

Юрій пішов добровольцем 26 лютого 2022 року. Казав, що сестра та племінники — це його обов’язок, інакше не міг би спокійно жити. На фронті спершу служив у «сотці», згодом — у 101-й бригаді. 

У морозний січень він пережив ще однин «день народження» — дивом вижив, коли група опинилася в оточенні ворога. Тоді ночував у підвалі під обстрілами, долаючи страх і втому. 

Потім — серйозні поранення. Юрій не знав, що артерія пошкоджена — їхав серед «двохсотих», вірив, що виживе. Через час йому ампутували ногу, іншу — підтримують апаратом Єлізарова. 

Сьогодні Юрій пересувається на інвалідному візку. Але дух — незламний. Він вирушає вулицями Любешова з посмішкою, спілкується з людьми, згадує фронт, свої “дні народження” на війні як символ того, що життя — не закінчилось, коли тіло зламали. 

💬 Чи чули Ви раніше історії про тих, хто пережив такі «множинні дні народження» під обстрілами?

💬 Як, на Вашу думку, ми можемо підтримати таких ветеранів — не лише фізично, а душею, щоб ніхто не залишився сам на сам зі своїм болем?

📌 Джерело: VSN