💙 «Це був жарт»: перші слова пораненого воїна після ампутації, які здивували всіх
💙 «Це був жарт»: перші слова пораненого воїна після ампутації, які здивували всіх
У серці сьогодні особлива тиша.
Син відомого журналіста Костянтина Грубича — Ярослав Грубич — пережив те, що ламає навіть найсильніших. Після важкого поранення на фронті й ампутації руки він не лише вижив, а й зумів сказати слова, які збентежили й медиків, і рідних.
Коли лікарі повідомили сім’ю, що руку зберегти неможливо, Ярослав першим написав рідним: «Це був жарт».
Сказав це не для сміху — а щоб хоч якось зняти їхній біль. У той момент він зрозумів: якщо може пожартувати, значить, життя продовжується.
У лікарні, серед ран і перев’язок, він не приховував сліз. Казав, що плакав чесно, так само чесно, як воював. Але поруч із болем прийшло і щось інше — рішучість жити далі. Не ховатися за травмою, а будувати нову реальність із тим, що має.
Він повернувся до свідомості іншим, але не зламаним. Почав говорити з побратимами, записувати короткі звернення, підтримувати тих, хто ще на передовій. Каже: одна рука не означає, що серце чи сила стали меншими.
Зараз Ярослав у реабілітації, але не відсторонився від служби. Навпаки — наполягає, що хоче залишатися у строю, виконуючи посильні завдання. Для нього це не бажання героїзму — це спосіб не втратити себе.
Коротке речення, яке сьогодні вражає: він втратив руку, але не втратив здатності обіймати людей своїм світлом.
Чи готові ми бачити Героїв не лише в броні, а й у їхній людяності?
Як часто ми чуємо тих, хто з болю робить силу?
Пам’ять і вдячність завжди поруч із такими історіями.
Поставте ❤️, якщо вірите: внутрішня сила сильніша за будь-які втрати.
📌 Джерело: OBOZ
