💛 Учитель з Тернопільщини проводив уроки історії, перебуваючи на фронті

Іноді любов до дітей і країни виявляється сильнішою за відстань і небезпеку.

Роман Лижник — учитель історії з Тернопільщини, який у перші місяці повномасштабної війни став на захист України у складі 406-ї окремої артилерійської бригади. Але навіть на фронті він залишався вчителем. Коли мав кілька вільних хвилин і стабільний зв’язок — виходив на онлайн-зв’язок із класом і проводив уроки. Історія, основи військової підготовки, розмова про те, як жити в непрості часи — усе це звучало з окопів, серед гулу артилерії.

До війни Роман викладав у Вовковецькій гімназії. Діти добре пам’ятають ті уроки з фронту: іноді чути було вітер, іноді постріли, але найчастіше — спокійний голос учителя, який намагався пояснити, чому історію треба знати не з підручника, а через власні рішення.

Але війна змінює не лише професії, а й відповідальність.

Повернувшись додому, Роман став директором гімназії. Тепер у школі щоранку починають день із хвилини мовчання — на знак пам’яті про загиблих захисників. Він каже дітям просто й чесно: якщо ми програємо війну, в підручниках буде не українська історія, а історія, яку нав’яже окупант. І тому кожен урок сьогодні — не лише про минуле, а про майбутнє, яке вони мають берегти.

І тиша після його слів звучить як нагадування: учитель — це не про кабінет, це про характер.

Чи збережемо ми повагу до тих, хто навчає й захищає одночасно?
А чи зможемо, пам’ятаючи цей приклад, підтримати тих, хто сьогодні працює для українського майбутнього?

Поставте ❤️, якщо знання — це теж оборона.

📌 Джерело: Суспільне Тернопіль