Українка барвисто описала часи наших бабусь, ностальгія до сліз: "Газована вода по 2 копійки і килими з оленями"
Новий пост Тетяна Трощинська написала на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook, де детально розповіла про всі спогади, які розповідала сім’я
Її сім'я переживала всі найстрашніші події минулого століття разом з Україною: починаючи від воєн, до Голодомору, перебудови, і так далі. Однак, бабусі і дідусеві все ж вдалося побачити незалежність, і навіть проголосувати за неї.
« У такі дні завжди думаєш про щось велике, але я дівчина зі звичайної сім'ї, яких мільйони в Україні.
Наша сім'я переживала все страшне ХХ століття разом з Україною: війни, революції, Голодомор, брєжнєвщину, перестройку - але усі мої бабусі й дідусі, нині покійні, побачили Незалежність, на щастя, і навіть встигли голосувати за неї.
Моя стрічка зараз сповнена прекрасних, драматичних, романтичних, героїчних родинних історій людей - до сліз. От що значить вміння підібрати правильну бульбашку😊
У мене немає окремої історії героїзму чи боротьби. Все буденне.
Але я вдячна своїх родині за цю буденність.
За збережену українську мову у Києві у мовно-темні 70-80-ті. І це, серед іншого, дало мені майбутнє.
За те, що ніколи не страждали за газіровкою по 2 коп і молодістю, встеленою коврами з оленями, і жоден ціннісний розрив не роздер в сім'ї наші душі.
І за моє перше в житті голосування за референдумі за Незалежність. Бо в такому віці в нас часто говорять думки і погляди наших батьків.
І я думаю про тих зі своєї родини, кого не знала. Тих, хто передав це відчуття України у два звичайних села на Черкащині і Житомирщині, з усім їхнім, здавалось би, колгоспно-радянським минулим.
Де це відчуття України жило: у мові, у думці, в щоденній рутині.
Навіть в імені мого сина Тараса.»
Також, вона подякувала за перше в житті голосування на референдумі за незалежність, так як в такому віці часто люди говорять думки і слідують поглядам своїх батьків.
Джерело:Знай