🕯️ Вчителька з Волині стала офіцеркою після зникнення чоловіка на фронті

У серці громади сьогодні інша тиша.
Учителька української мови та літератури Оксана Куява зробила крок, який змінює долю не лише її самої, а й тих, хто поруч із нею на війні.

Оксана багато років працювала у школі села Хотешів. Спокійні уроки, підручники, діти — усе це було звичним світом, поки в серпні 2024 року на передовій не зник її чоловік, військовий Роман Куява. Зв’язок обірвався раптово. Жодної звістки, жодної відповіді, лише очікування, що точило душу щодня.

Вона продовжувала ходити на роботу, тримати уроки, підтримувати інших — але всередині все вже було інакше. У жовтні 2024 року Оксана підписала контракт і стала офіцеркою, заступницею командира з морально-психологічного забезпечення. Каже, що плакати не було сенсу — сльози нічого не змінювали. А служити — змінювало.

Її сила народилася там, де біль здавалося б має зламати.
І саме ця сила сьогодні допомагає іншим військовим витримувати втрати, страх і тиск фронту.

Вона продовжує шукати відповідь про долю Романа. Продовжує служити. І продовжує жити так, ніби тримає лінію оборони за двох.

Чи замислюємося ми, скільки жінок роблять ті самі кроки — тихо, без пафосу, але з неймовірною гідністю?
І чи вистачить нам тепла, щоби не залишати їх із цим тягарем наодинці?

Тиша теж інколи стає вибором сильних.

📌 Джерело: Суспільне Луцьк