🕯 Віра, що тримає серце: мати з Хмельниччини чекає на двох синів

Громада завмерла, почувши цю історію.
Бо є матері, серце яких розірвалося на дві тиші.

У Летичеві живе жінка, чиє життя змінилося в одну мить. Тетяна Врублевська втратила зв’язок одразу з двома синами — і досі не знає, де вони. Але щодня прокидається з вірою, що обидва повернуться.

Її старший син, Олександр Врублевський, якому було 28, зник безвісти на Покровському напрямку. Це сталося минулого року, під час запеклих боїв. Відтоді — тиша, яка болить. Мати продовжує писати листи, шукати відповідей, триматися за кожну крупинку інформації, але війна не поспішає відкривати свої двері.

Молодший, В’ячеслав Врублевський, якому 24, зник кілька днів тому — вже вдома, у Хмельницькому. Він вийшов та не повернувся. І тепер мати живе одразу двома очікуваннями. Двома болями. Двома дорогами, що не мають завершення.

Про Тетяну говорять тихо: сильна, терпляча, стримана. Жінка, яка не піддалася розпачу. Вона носить віру так, як інші носять хустку — щодня, міцно, із надією.
Тиша вмить стала важчою.

Для Летичева це не просто новина. Це історія, яка торкається кожної родини, що хоч раз чекала дзвінка довше, ніж хотілося. Це нагадування про те, що війна — це не лише передова. Це і кухні, де мати сидить біля телефону. Це і світло в кімнаті, яке вона не вимикає до пізньої ночі. Це і молитви, що повторюються пошепки.

Такі історії вчать нас людяності.
Чи зможемо ми підтримати таких матерів, коли слова здаються замалими?
І чи не забудемо тих, хто досі не повернувся додому?

Світло її віри не згасне.

📌 Джерело: ВСІМ