"Вона (пісня) з'явилася ще тоді, коли вона реально не могла бути ні в ефірі, ні на концертних сценах. Це просто якась внутрішня потреба написати щось, що могло б показати мою любов до своєї країни. Я це зробив, і ця пісня фактично лежала на столі на деякий час. А потім ми шукали привід якось показати громадськості, і врешті-решт ці зусилля увінчалися успіхом», - згадує Петриненко.
Він також розповів, що в ефір пісня потрапила ще при Радянському Союзі, в ефірі радіо «Промінь». Вероніка Маковій, яка тоді була редактором радіо, сказала, що, можливо «нас завтра посадять, але цю пісню Я поставлю".