Головна ідея Кіма - не розглядати ВПО, особливо на прифронтових територіях, як суб’єкт отримання соціальних послуг чи “тягар” для держави. А навпаки - як “можливість”, стратегічний людський капітал, необхідний потенціал для економічної стійкості громад та відбудови країни.
“Сьогодні в Україні близько 4,5–4,6 млн зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, але з найбільшим навантаженням стикаються саме громади вздовж лінії бойових дій, які одночасно переживають регулярні обстріли, зазнають інфраструктурних та кадрових втрат, приймають сотні тисяч людей і при цьому їм вдається забезпечувати стійкість соціальної, медичної та освітньої систем. За статистикою кожен пʼятий житель прифронтової громади – переселенець. І це люди, які не лише потребують житла чи виплат. Це потенційні медики, педагоги, підприємці. Тобто той людський капітал, без якого економічна стійкість прифронтових територій неможлива”, - наголосив посадовець.
Він перерахував головні проблеми, з якими стикаються ВПО прифронтових регіонів. Серед них: житло, робота, освіта, кадрове виснаження та ментальне здоров’я. І запропонував підійти до вирішення цих питань комплексно і глобально. У якості прикладу, навівши успішний досвід Миколаївщини, де було створено 100 об’єктів тимчасового й соціального житла, встановлено понад 75 модульних будинків, працює мережа з восьми Центрів життєстійкості, які надали понад 10 тисяч психологічних послуг.
“В межах роботи Асоціації прифронтових міст та громад, ми сформували наступну позицію: прифронтові регіони потребують окремого, спеціального режиму підтримки вимушених переселенців. Це не про преференції, а про реальні умови, яких потребують люди. Необхідно перейти від універсального підходу до сегментованої політики підтримки, яка враховує реальність прифронтових регіонів. Важливим кроком є окремий напрямок підтримки ВПО в межах запропонованого Фонду підтримки прифронтових територій. Його завдання - фінансування житла, реконструкція місць компактного проживання, створення укриттів та підтримка інфраструктури, яка рятує життя та створює умови, аби люди залишались”, - зазначив очільник Миколаївщини.
Окремий блок, на якому він акцентував – програма “Житло + Робота для ВПО”. Її логіка наступна: житло має бути напряму пов’язане з роботою. Якщо людина працює у критично важливій сфері - медицині, освіті, соціальних послугах – необхідно забезпечити її службовим або доступним житлом.
“Потрібне і посилення психологічної підтримки, також важливим є питання соціальної адаптації осіб старшого віку та осіб з інвалідністю в приймаючих громадах. Крім цього, потрібен перехід до моделі «єдиного вікна» для отримання всіх соціальних послуг. Усі ці рішення дають державі очевидний стратегічний ефект: вони сприяють утриманню людей у прифронтових регіонах, допомагають зберігати тут кадровий потенціал, стабілізують локальні економіки, зменшують залежність від гуманітарної допомоги та формують нову модель регіональної стійкості, у фундаменті якої люди, а не заходи тимчасової підтримки”, - констатував Віталій Кім.