💛 Вона перемогла рак — і пішла воювати. Історія лейтенанта Аліни з 14-ї бригади

Її історія — про силу, яка не ламається навіть після вироку.
Аліна, офіцерка 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого, пережила онкологію, операцію, біль і страх. Але після перемоги над хворобою вирішила: тепер має перемогти ще одного ворога — на фронті.

Вона народилася на Волині, закінчила військову кафедру при Луцькому національному технічному університеті. Працювала менеджеркою у логістичній компанії, будувала спокійне життя. І раптом — діагноз. Довгі місяці боротьби, хіміотерапія, лікарняні коридори, відновлення. І потім — головне слово: «одужала».

«Коли проходиш через хворобу, то вже нічого не боїшся. Навіть фронту», — каже Аліна.

Після лікування вона одразу подала документи до Збройних сил. Її зарахували до механізованого батальйону, де вона отримала звання лейтенанта. На полігоні Аліна вперше взяла до рук гранатомет — і влучила з першого пострілу.

«Це відчуття, коли ти розумієш — можеш більше, ніж здається», — усміхається вона.

Тепер Аліна служить пліч-о-пліч із чоловіками, які дивляться на неї з повагою. Каже, що шрам після операції для неї — не біль, а нагадування: вона вже перемагала. І зробить це ще раз — для України.

Її підтримує родина на Волині та старший брат, який теж воює. Аліна не шукає жалю — лише віри. Бо знає: у війні, як і в житті, перемагають ті, хто не здаються.

Ви відчуваєте, як глибоко звучить слово «сила», коли воно має жіноче ім’я?
І чи зуміємо ми пам’ятати, що перемога України стоїть і на таких плечах — тихих, але незламних?

Поставте 💛, якщо віра для вас — це не минуле, а продовження життя.

📌 Джерело: Armyinform