💪 Вона змінила лук на дрон: історія стрільчині Орисі з 25-ї бригади
У громаді сьогодні більше сили, ніж слів.
23-річна бійчиня Орися майже все життя стріляла з лука, а тепер тримає небо як операторка дронів у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді.
З восьми років — спорт, тренування, мішені. Вона стала чемпіонкою Європи, бронзовою призеркою чемпіонату світу, виконала норматив майстра спорту. Ще у 2014 році хотіла підписати контракт і вступити до військової академії, але батьки відмовили — тоді вони волонтерили, а вона виростала серед коробок і допомоги фронту.
На початку повномасштабної війни Орися прийшла в ТЦК, де їй спершу відмовили. Потім захворіла, а коли одужала — підписала контракт із 25-ю бригадою. Вона свідомо шукала те, що потягне і фізично, і ментально: не штурми й «папірці», а медицину або небо. Ще будучи цивільною, вчилася літати на «Мавіку» і зрештою обрала FPV-дрони.
Перший виліт став першим знищеним російським військовим. Руки тремтіли, це мав бути просто пробний виліт. Вони побачили рух по полю — не машину й не квадроцикл, а людину, яка дуже швидко рухається. Уже під час розбору зрозуміли: ворог їхав на моноколесі.
Вона каже, що війна стала жорсткішою: FPV-дрони РФ — постійна загроза, ти не знаєш, чи тебе бачать згори. Є навіть своя маленька традиція — перед кожним виїздом хоч ковток кави, навіть для тих, хто її зазвичай не п’є. Побратимів Орися називає своєю «циганською» родиною, а силу бере в мамі й волонтерах, які колись їздили до Бахмута, а тепер уже не можуть навіть до Краматорська через обстріли й дрони. Найважче — прокидатися й чути, що когось із своїх більше немає.
Після перемоги, каже вона, роботи вистачить усім: треба відбудовувати зруйноване й піднімати економіку. Її мрія проста й дуже точна: кордони 1991 року, мирне небо, бетонна стіна з ворогом, а далі — хатинка біля озера, сім’я і собака.
Чи готові ми так само чесно відповідати собі, що робимо для цієї мрії вже сьогодні?
І чи зуміємо потім пам’ятати не тільки перемогу, а й тих, хто привів нас до неї?
Тиха сила людей, як Орися, тримає наше завтра.
📌 Джерело: Суспільне Дніпро