З нашого з Оксаною весілля пройшло вже декілька років. Я щасливий чоловік і через три місяці щасливий батько двох дітей. Але слова мами, адресовані мені за декілька хвилин до початку церемонії розпису
Спочатку ми просто спілкувались як хороші друзі. Та потім я зрозумів, що маю до Оксани не зовсім дружні почуття. То ж наважився запросити її на побачення. І вона погодилась. Ми посиділи тоді в кафе, потім прогулялись парком і поїли морозива. Загалом побачення закінчилось тим, що ми почали зустрічатись.
Свої стосунки ми випробовували на міць близько року. Оксана познайомила мене зі своїми батьками. Наче все пройшло добре, принаймні жодного разу незадоволено погляду я на собі не спіймав та і не виставили мене за двері в перші 10 хвилин.
Я познайомив Оксану зі своєю мамою. І тепер мені здається, що невістку вона любить більше, ніж сина. Радий, що мама так добре прийняла Оксану. Через місяць після знайомства з батьками я зробив пропозицію коханій. Вона погодилась і ми почали готуватись до весілля.
Підготовка зайняла в нас близько двох місяців. Поки я з тестем обирав ресторан і замовляв машини, звичайно ж попередньо узгодивши все з Оксаною, моя майбутня дружина ходила з нашими мамами по крамницях в пошуках ідеальної сукні.
– Ми довго не могли знайти ту саму весільну сукню. І коли я вже готова була прийняти рішення виходити заміж в костюмі, мама побачила на вітрині сукню мрії. Вона наче чекала, коли я прийду за нею. То ж звісно ми пішли на примірку. Сукня сіла так добре, наче її навмисно для мене зшили. А потім сталось те, що я взагалі не очікувала. Твоя мама так розчулилась, що ми ледве її заспокоїли.
– Я завжди мріяла мати ще й доньку. Син нарешті здійснив моє бажання. Ти така гарна в цій сукні.
Словом, Оксана ще довго розповідала, як вони ходили по крамницях і яка в мене чудова мама. Мені було дуже приємно чути такі слова. Я все більше впевнювався, що обрав правильну дівчину.
Настав день нашого весілля. Хвилювались всі. Оксана так взагалі бігала як заведена, щоб проконтролювати все. Тоді теща не витримала і сказала.
– Так, Оксано, заспокойся! В тебе сьогодні весілля, то ж сиди та готуйся, а я все проконтролюю.
Коли все було готово і я вже очікував наречену біля вівтаря до мене підійшла мама.
– Синку, можна тебе на пару слів?
– Звичайно, що сталось?
– Хочу, щоб ти запам’ятав, що я тебе люблю понад усе в цьому житті. Ти завжди будеш найважливішим для мене, і завжди можеш звернутись до мене за допомогою. Ти повинен пам’ятати, що мені приємно, коли просиш про допомогу.
– Я тебе теж люблю, мамо! Та не зовсім розумію до чого ти хилиш!
– Дай договорити! От ти завжди був нетерплячим. Так ось. Вечорами не телефонуй мені, цей час краще приділи дружині. Краще дзвони вдень, так я знатиму, що з тобою все добре. Ніколи не кричи на дружину, мене і тещу. Адже жіноче серце дуже вразливе. Пам’ятай, що дружина не слуга тобі. Тому цінуй її й допомагай в усьому. Все, що відбувається в вашій сім’ї – залишається тільки в вашій сім’ї. Ніколи та не з ким не порівнюй свою дружину. Пам’ятай, що це був твій вибір. Ніколи не скаржся на Оксану, навіть мені. Якщо я захворію – не забувай про мене. Хоч іноді, але забігай до мами в гості. Коли ж захворіє твоя дружина – ні на крок не відходь від неї. Пам’ятай, що щойно ти промовиш клятву бути з Оксаною в коханні й вірності, радості й горі – головною людиною у твоєму житті буде дружина.
– Дякую, мамо, за цінні поради. Ти не уявляєш наскільки для мене важливо знати, що Оксана тобі не байдужа. І що ти підтримуєш мій вибір. Я ніколи не забуватиму про тебе. Адже саме ти навчила мене життєвої мудрості й саме завдяки тобі у мене через декілька хвилин буде найкраща дружина у світі. Дякую тобі, мамо! Я дуже тебе люблю.
Ми обійнялись з мамою і я пішов до вівтаря. Відкрились двері великого будинку, на ділянці якого відбувається церемонія розпису, і назустріч мені під чуттєву музику тесть веде мою Оксану. Вона була такою гарною, а посмішка така щаслива, що аж дух перехоплює. Поки вони йшли, я замислився над маминими словами. Вона мала рацію. Тепер я маю турбуватись за Оксану. Слова мами допомогли мені по-іншому подивитись на кохану. Здавалось, що кохати більше неможливо, однак після промови мами я зрозумів, що можна.
Загалом весілля стало найщасливішим днем в нашому житті з Оксаною. Зараз в нас є син і кохана вагітна донечкою, та я все ще згадую слова мами тоді на весіллі. Дотримуюсь порад мами – ціную, кохаю і в усьому підтримую дружину, а вона віддає у відповідь втричі більше. Я найщасливіший у світі чоловік, батько і син.