💔 За три місяці втратила трьох рідних: історія Лідії Зенікової з Глухівщини
💔 За три місяці втратила трьох рідних: історія Лідії Зенікової з Глухівщини
«Ми вчимося жити без них… трохи виходить, трохи ні».
Лідія Зенікова з села Уздиця на Глухівщині втратила у війні одразу трьох найдорожчих людей — двох братів і чоловіка.
Три місяці, три страшні звістки — травень, червень, липень 2023 року. Кожен раз — надія, що, може, помилка. І кожен раз — чорна стрічка, фотографія, молитва.
У родині Приймачок було п’ятеро дітей: дві сестри і троє братів. Вони зростали разом, працювали, допомагали одне одному.
Коли почалася війна, усі троє братів пішли захищати Україну. Один загинув на Донеччині, другий — під Бахмутом, третій — на Харківщині.
А потім не стало і чоловіка Лідії — Сергія. Її опора, її плечі. Вони разом прожили понад двадцять років.
💙 «Понадіятись немає на кого… допомогти нема кому», — каже Лідія, дивлячись на портрети своїх рідних. Вона не плаче — лише тихо поправляє рушники на стіні.
В її очах — біль, гідність і віра. Бо навіть коли світ падає, жінка з Глухівщини тримає його на своїх руках.
Це не просто історія втрат — це портрет України, яка стоїть, навіть коли їй болить.
Чи вміємо ми пам’ятати кожного, хто віддав життя, щоб ми могли жити?
І чи здатні ми сказати «дякую» тим, хто не зламався під тягарем втрат?
📌 Джерело: Суспільне Суми
