«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Заходить в кафе в одязі робочому з чотирма здоровенними мішками молодий чоловік. Помітив двох чарівних дівчат і підсів до них за столик. А далі все було, як у казці

Заходить в кафе в одязі робочому з чотирма здоровенними мішками молодий чоловік. Помітив двох чарівних дівчат і підсів до них за столик. А далі все було, як у казці

Працюю я барменом в кафе. Дуже цікава професія насправді. Коли клієнтів мало, більшість часу сиджу і дивлюся кіно. Так ось, перейдемо до самої суті. Начальник нашого закладу приїжджає щоранку і привозить продукти. Йому 35 років. Іноді доводиться тягати мішки з картоплею і інші брудні штуки, тому одягається він відповідно. Зазвичай приходить в старому светрі і потертих джинсах.

Початок робочого дня. У кафе майже нікого немає, я риюсь в ноутбуці від нудьги. Чую: двері відчинилися. У кафе зайшли дві дівчини, зайняли місця і попрямували до стійки. Брюнетка і блондинка. Придивився до них. Дівчата дуже красиві, невисокого зросту. Усміхнені такі. Одна з одною розмовляють і весело сміються. Замовили вони два коктейлі і піцу. Сидять щебечуть.

Тут саме повинен був начальник продукти привезти. Заходить він в своєму одязі робочому з чотирма здоровенними мішками. Відніс на кухню, роздав вказівки і розвідав обстановку. Виходить він з кухні і бачить цих двох осіб. У нього аж очі загорілися.

Начальник наш ловеласом тим ще був. Офіціантки, молоді кухарки – з усіма ними він намагався побудувати стосунки зі змінним успіхом. Правда, коли половина жіночого персоналу мало не звільнилася, то запал він свій стримав трохи.

Підійшов він до дівчат вальяжноюй ходою, не чекаючи відповіді присів поруч. А ті на нього дивляться як на неандертальця. Гидливо так. Почав він щось їм говорити, але я не розчув. Під виглядом перевірки столів на чистоту ближче підійшов.

– Я не знайомлюся. У мене хлопець є. – відразу відрізала блондинка й додала: Ось вона самотня. І показує пальцем на подругу, а сама готова луснути від сміху. Видно жартома подругу підставити хотіла. Брюнетка збентежилася, почервоніла вся.

– Вибачте … Я … теж не знайомлюся – надзвичайно тихо заговорила брюнетка.

– Так давай! Що ти! Мені здається ви станете хорошою парою – блондинка почала натурально знущатися з подруги. Зі сміху і по тону голосу видно було.

– Віко, досить! – не витримала брюнетка, – вибачте … Начальник дивиться на них і єхидно посміхається. Щось говорив їм, але я прослухав. Вікі було мало. – Давай! Ось тобі «Принца» знайшла. – на слові «принц» вона зробив особливий акцент.

Начальник вдосталь наслухався. Дістає свій телефон останньої моделі (такий зараз близько 40 тисяч коштує), дивиться на час і каже: – Гаразд, робота не чекає. Чарівній дівчині з темним волоссям коктейль за рахунок закладу. – тут він уже мені прокричав.

– Буде зроблено, Ігоре Сергійовичу! – весело крикнув я. У обох дівчат в цей час щелепа відвисла. Особливо у блондинки. Більш здивованих осіб я в житті не бачив. Блондинка швидко збагнула і каже: – Ой, а ви що тут головний? Що ж ви відразу не сказали! Може посидьте ще з нами? Почала волосся поправляти і голос більш м’який зробила. Начальник наш відверто розсміявся: – Ні. У тебе ж хлопець є, а я не люблю руйнувати пари … – Ой та що там …. – почала мимрити блондинка.

На прощання начальник крикнув брюнетці: – Якщо що, візьми мій номер у бармена. Повечеряємо разом, сходимо куди-небудь. І відразу звернувся до мене: – Тільки подрузі її мій номер не давай. Нехай далі «принца» чекає!

Джерело

Все буде Україна