«... і що б не сталось пам'ятайте — Все буде Україна» ©

Все буде Україна

Закохалась у 55 років. Однак поведінка мого кавалера була м’яко кажучи, не ідеальна. Спочатку я мовчала, а потім моє терпіння таки тріснуло…

15 років тому я розлучилась зі своїм першим чоловіком. Дітей у нас не було, тому жила собі сама і відверто кажучи, я не відчувалась себе самотньою, мені так було добре самій з собою.

Аж раптом зустріла Володю, й у своєму вже не молодому віці закохалась як дівчисько. Хто б міг подумати, що таке можливо ?! Але що сталося, те сталося.

Володимир запропонував жити разом і я погодилась. Проте вирішили, що краще буде в мене, оскільки зручніше добиратися на роботу з цього району мені. Але якби ж я знала, що так пожалкую про те, що впустила цього старого ледацюгу у свій дім.

Річ у тім, що у мене робочий графік з 8 до 20 години і я приходжу додому вже дуже втомлена й безсила. Натомість на мені ще й усі хатні справи: готування, прибирання, прасування, прання і т.д. Фізично усе встигнути дуже важко, але я намагаюсь.

Субота в мене вихідний день, проте я б так не сказала. Цього дня ще більше треба працювати вдома, щоб в неділю хоч трохи відпочити.

Однак графік Володимира зовсім протилежний. Він коли хоче собі прокидається, коли хоче виходить з дому, а коли повертається, то обов’язків в домі у нього немає. Мовляв, це не його дім, він тут в гостях.

Все ще нічого й терпіти можна було, але щодня, коли я втомлена повертаюсь з роботи, я сподіваюсь, що побачу дім таким чистим, яким він був ще вчора, адже я прибираю мало не щодня. Натомість дуже розчаровуюсь, коли бачу розкиданий одяг, гору непомитого посуду та сміття, яке можна було б вже за собою прибрати або викинути.
Така поведінка Володимира дуже обурювала, адже ми дорослі люди й мали б усе вже розуміти. Дорослий чоловік, по-перше, мав би знати як треба поводити себе в чужому домі, а по-друге, якщо він мене любить і поважає, то міг би елементарне допомогти, щоб я не валилась з ніг щодня.

Спочатку я мовчала, бо чомусь боялась, що він образиться та покине мене, а потім мені все це набридло.

Прожили ми не повних два місяці разом, а потім я його вигнала зі своєї хати. Такого чоловіка мені не потрібно. Краще я вже буду сама з собою, де буде панувати мир, гармонія, чистота й порядок.

Ви погоджуєтесь зі мною?

Ця розповідь заснована на правдивій історії, якою поділився наш читач. Будь-яка схожість з реальними назвами чи місцями є випадковістю. Усі фото в статті є ілюстративними.

Все буде Україна