Западенці: чим і чому мешканці Західної України відрізняються від решти українців. Пояснюю просто
Взагалі, зазвичай під западенцами розуміють корінних жителів Львівської, Тернопільської, Чернівецької, Івано-Франківської, Хмельницької, Закарпатської областей областей.Територій, насамперед, ще в XIII-XV ст., захоплених поляками з литовцями. А потім при розподілі Польщі потрапили до Австрії як Галичина (Галичина).
У тому числі, западенці – це дрібні місцеві субетноси горян-пастухів – лемки, бойки, гуцули. За винятком хіба що народу русин.
історія
Західна Україна склалася на території давньоруського Галицько-Волинського князівства. Далеко від Москви. Вже в XIV-му її широка територія виявилася захоплена литовцями, потім поляками.
Звільнити цей західний кут російської землі не змогла навіть царська Росія — наприкінці XVIII століття при розділі Речі Посполитої встигли перехопити хитрі австріяки. Так Львів від них був на короткий час очищений лише під час першої світової — 1914 року.
Приєднати ці території до решти Малоросії зміг лише СРСР — 1939 року. Однак так звані «західці» вже знову знайти російську ідентичність не змогли. І залишилися одними із найжорсткіших суворих супротивників Росії.
Западенцы часто слідують не звичного православ’я, а особливої грекокатолицької церкви. Також серед західних українців є повноцінні католики та протестанти.
Західноукраїнська кухня має свої характерні риси. Наприклад, знамениті різноманітні лемківські каші, пироги з чорницею.
Західних українців легко вирахувати за характерними прізвищами. Їхні «звички» найчастіше закінчуються не на -ко, а на ук-юк, – ак. Тобто не Іванченко, а Іванчук. Також западенські прізвища нерідко мають польські закінчення – ський, -цький.
Також зустрічається чимало прізвищ, що прийшли із західної Європи, разом із поляками та єврейськими переселенцями — наприклад, Бандера (від іспанського Bandera — прапор).
Мова
Западенцы найчастіше використовують у мові місцевий різновид так званої «української мови». Тобто, мова, набагато сильніше приправлена польськими, німецькими та угорськими запозиченнями. А також із деякими місцевими граматичними особливостями.
Наприклад, у Львові потяг називають не «поїзд», а польським словом «потяг». «Урода» у західноукраїнському діалекті так само, як у польському, це — «краса». А міцного селянина, заможного господаря, на західній Україні зазвичай називають угорським запозиченням «газда» (hazda).
Російську мову місцевим жителям тут повернути не вдалося навіть у XX столітті…
Зовнішність
Западенцев також можна відрізнити за зовнішністю. Зазвичай вони, якщо відносяться до етногруп горців, наприклад, гуцулів, нижчі на зріст і темніші за волосся, ніж жителі сходу «країни».
Менталітет
Ще одна яскрава відмінність – менталітет. Западенцы набагато впертіші, консервативніші і взагалі релігійні, ніж східні українці. Віддають перевагу містам села. А діти, навіть ставши дорослими, часто залишаються жити поруч із батьками у тих самих приватних будинках. Тут же поруч із людьми живе й худоба — ті самі баранці.
І так, без свого городу з овочами западеня нікуди — це аксіома. Індустріальною силою західна Україна, м’яко скажімо, ніколи не блищала.Ось такі ось відмінності — якщо стисло і без їдкої домішки політики!
