«Здирав каменем тату»: історія Мар’яна Касприка, який вижив у полоні та повернувся додому
🕯️ «Здирав каменем тату»: історія Мар’яна Касприка, який вижив у полоні та повернувся додому
Більше трьох років він провів у російському полоні. Боєць 80-ї окремої десантно-штурмової бригади з Львівщини Мар’ян Касприк повернувся додому лише 24 серпня 2025 року — після обміну. Його історія — про біль, злам і водночас незламність.
Мар’ян служив у ЗСУ з 2018 року. Коли почалася повномасштабна війна, він разом з побратимами тримав оборону під Херсоном, а згодом — на Луганщині та у Попасній. У травні 2022 року під час важкого бою його взяли в полон. Відтоді почалося пекло, яке тривало понад 1200 днів.
У полоні він пережив тортури. Його змусили здирати каменем татуювання з гербом України на руці — аби стерти символ, який ворог ненавидів. Харчування зводилося до крапель виживання: «півтарілки гарячої води й один листок капусти на двох». Жодних дзвінків, листів, звісток із дому. Лише холод, страх і постійна невідомість.
Та навіть там він зберігав у собі образ дому. Каже: уявляв запах хліба, голоси рідних, свої вулиці. Це стало його внутрішньою зброєю проти відчаю. «Думав, що обов’язково повернуся», — згадує Мар’ян.
24 серпня 2025 року, в День Незалежності України, його звільнили. У вересні він ступив на рідну землю — у селі зустріли з квітами, прапорами, сльозами. Тепер його шлях — відновлення: фізичне й психологічне. Він знову вчиться жити без колючого дроту й страху.
Це не просто історія одного воїна. Це символ: навіть у найчорніші дні людина може залишитися Людиною.
💬 Чи вірите Ви, що внутрішня сила й віра у повернення здатні врятувати навіть у полоні?
💬 Як, на Вашу думку, громада має підтримувати тих, хто повертається з полону, щоб вони відчули себе потрібними й захищеними у мирному житті?
📌 Джерело: Суспільне
