Життя Алли Григорової відібрав російський обстріл 18 серпня 2025 року в Харкові. Під ранок російська армія завдала удару по житловому будинку міста – ворожі шахеди оточили його з різних боків. Унаслідок атаки були зруйновані перекриття дому, частина будівлі обвалилася, верхній поверх повністю вигорів.  

«Вона загинула, прикривши собою сина. Їх привалило, але потім чоловік зміг витягнути сина і доньку, а дружину вже не встиг, бо нові вибухи були. Пʼять шахедів в один будинок», – розповіла колега Олена Фонова 

Аллі Григоровій було 45 років. Вона народилася в селищі Станиця Луганська, що у Луганській області. Здобула вищу освіту у Східноукраїнському національному університету імені  Володимира Даля. 

Понад 20 років працювала у судовій системі. Трудову діяльність  почала у Господарському суді Луганської області: спершу на посаді помічниці судді, далі обіймала посаду провідної документознавиці, а потім – заступниці начальника відділу організаційно-документального забезпечення роботи суду. Неодноразово отримувала нагороди за професіоналізм, особистий внесок у розвиток судової влади. Їй присвоїли пʼятий ранг державної службовиці. 
 
Після початку війни на сході України разом із родиною змушена була покинути рідний Луганськ та переїхати до Харкова. Туди релокували і Господарський суд Луганської області, де вона змогла продовжити роботу. На дозвіллі любила читати і потішити себе солодощами.
          
«Алла Анатоліївна залишила про себе пам'ять, як про щиру, справедливу, комунікабельну, відкриту людину. Вона чуйно ставилася до оточуючих, була спокійна, ніжна, врівноважена. Завжди готова підтримати і допомогти. Її життям була сімʼя», – додала Олена Фонова. 
 
В Алли Григорової залишилися чоловік Валерій, донька Софія і син Тимофій.