👥Життя змінилось — але не зупинилось. Історія бійця “Сімби”.

Він добре пам’ятає той перший день. Пил, напруга, тиша перед обстрілом.
І просту думку: «Тут має бути хтось, хто не відступить».

Боєць із позивним «Сімба», військовослужбовець 101-ї окремої бригади територіальної оборони Закарпаття, провів 101 день без ротації на передовій.
Сто один день у холодних окопах, під дронами, під раптовими прильотами, з мінімумом води й сну.
Сто один день, коли кожен ранок — це вдячність за те, що живий і тримає позицію.

Він з Ужгорода. На фронт прийшов свідомо.
Каже:
— «Я повинен бути там, де важко. Там, де потрібен кожен».

У перші тижні їх на позиції було лише троє. Троє на величезну ділянку, де ворог не давав спокою ні вдень, ні вночі.
Це був час, коли земля ставала домом, а небо — загрозою.
Коли життя стискалось до кількох речей: вода, тримати лінію, дочекатися зміни.

Про страх «Сімба» говорить мало. Для нього найбільший страх — не за себе, а за тих, хто позаду.
І саме тому він тримається.

За службу він отримав відзнаку “Золотий хрест” від Головнокомандувача.
І сказав просте:
— «Я не за медалі. Я за те, щоб кожен наш повернувся додому».

Сьогодні він знову у строю.
Втомлений, але незламний.
Зі спокійними очима людини, яка пройшла крізь темряву і не втратила віри.

Його історія — про силу, яка тримає країну.
Про людей, які не бояться труднощів.
Про тих, хто щодня обирає відповідальність замість страху.

📌 Джерело: Expres Online