Все буде Україна

Тиск БЕБ на авіакомпанії через лізинг загрожує виживанню галузі.

Повоєнне відновлення України потребуватиме не лише масштабних міжнародних інвестицій та відбудови зруйнованої інфраструктури, а й чіткого розуміння, які саме галузі можуть стати драйвером економічного зростання. Однією з таких сфер є авіагалузь. Йдеться не лише про пасажирські перевезення чи логістику, а про цілу екосистему високотехнологічного виробництва, сервісного обслуговування, міжнародної торгівлі та інновацій. Таку думку в ексклюзивному коментарі УННвисловив голова Комітету економістів України  Андрій Новак.

Для економіки України безумовно, що авіаційна сфера є досить важливою, я б навіть сказав, однією з найбільш важливих і однією з найбільш перспективних для розвитку. Тому що Україна відноситься до небагатьох країн світу з повним циклом авіавиробництва і обслуговування. І таких країн у світі на сьогодні до 20, а з повним циклом до 15

Саме ця особливість створює для України унікальну конкурентну перевагу. Повний цикл авіавиробництва означає наявність не лише окремих виробничих майданчиків, а комплексної індустрії – від проєктування та виробництва авіатехніки до ремонту, сервісного обслуговування та підготовки кадрів.

Після завершення гарячої фази війни наша держава потребуватиме швидкого відновлення транспортних коридорів, мобільності робочої сили, розвитку міжнародної торгівлі та залучення іноземних інвесторів. Саме цивільна авіація може стати одним із механізмів, який дозволить пришвидшити процес економічного відновлення України.

Авіація є не просто транспортною галуззю. Це індустрія з потужним мультиплікативним ефектом. Робота авіакомпаній створює попит на технічне обслуговування літаків, логістику, ІТ-рішення, інженерні послуги, підготовку персоналу, аеропортову інфраструктуру та суміжні виробництва.

Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то в принципі ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера

За його словами, саме авіакосмічна і аграрна сфери – є основними напрямками, де Україна вже сьогодні має сильні позиції в глобальній економіці і може їх посилити. 

Авіакосмічна галузь – це найшвидший зв'язок, як руху людей, так і товарів. Космічна галузь – це все, що зараз пов'язано зі зв'язком, починаючи від інтернету і закінчуючи прогнозом погоди

Через закрите небо у звʼязку з війною побутує думка, що авіації в Україні немає. Однак це не так. Авіакомпанії змушені були релокуватися за кордон,  проте вони  продовжують утримувати персонал, технічні потужності та працюють за міжнародними контрактами фактично в умовах виживання. В бюджет повертається валютна виручка від їхньої діяльності. Окрім того, в Україні продовжують роботу авіаремонтні підприємства, зберігаючи виробничі компетенції та висококваліфікованих спеціалістів. Вони зараз в основному сконцентровані на ремонті та обслуговуванні військового авіатранспорту.

Втрата цих можливостей може коштувати державі надто дорого. Якщо зараз допустити скорочення виробничих потужностей, відтік інженерів, технічного персоналу та пілотів за кордон або остаточне згортання частини підприємств, після відкриття неба країна ризикує зіткнутися з ситуацією, коли відновлювати галузь доведеться фактично з нуля.

Саме тому держава вже зараз має робити все можливе для збереження авіаційної екосистеми. Йдеться не лише про стратегічне планування повоєнного розвитку, а й про формування умов, які дозволять підприємствам пережити найважчий період. Зокрема, важливими залишаються питання підтримки виробничих підприємств, збереження кадрового потенціалу, прогнозованої регуляторної політики та недопущення додаткового адміністративного чи фіскального тиску на бізнес.

Додамо

Майже всі українські авіакомпанії після 2024 року зіштовхнулися із безпрецедентним тиском з боку Бюро економічної безпеки. Слідчі БЕБ відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже 5 українських компаній, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ  постраждали МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", "Н3ОПЕРЕЙШІНС" та "Скайлайн". Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

При цьому БЕБ свідомо ігнорує судову практику, яка не дозволяє оподатковувати лізинг транспорту як роялті.

Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так і з боку правоохоронних органів.  Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.

Такий підхід - це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а "податок на український прапор", який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки "Українська авіатранспортна Асоціація" Микола Щербина.