Все буде Україна

Це створить ідеальні умови для спостереження зорепаду та зйомки Чумацького Шляху.

Увечері 12 серпня настане астрономічний молодик. У цей час Місяць перебуватиме між Землею та Сонцем, тому його освітлений бік буде повернутий у протилежний від нашої планети бік. Із Землі супутник буде практично невидимим, а нічне небо залишиться без яскравого місячного сяйва.

Для більшості людей молодик — лише чергова фаза місячного календаря. Однак для астрономів, фотографів і поціновувачів зоряного неба ці кілька ночей створюють найсприятливіші умови для спостереження за тьмяними небесними об’єктами.

Як це зробити, щоб на повну насолодитися красою зоряного неба, розповідає УНН. 

У серпні 2026 року ця фаза збігається з піком одного з найвідоміших метеорних потоків — Персеїд. Тож ніч із 12 на 13 серпня може стати однією з найкращих цього року для спостереження за "зорепадом" і зйомки Чумацького Шляху.

Коли настане молодик

За розрахунками для Києва, точна фаза молодика настане 12 серпня о 20:36 за місцевим часом. Найкращим періодом для спостережень та фото стане час після завершення вечірніх сутінків 12 серпня і до світанку 13 серпня. Місячного сяйва практично не буде, однак остаточний результат залежатиме від хмарності, прозорості атмосфери та рівня штучного освітлення у вибраній місцевості.

Як "молодик" збігається з піком Персеїд та які можливості це відкриває

Персеїди активні щороку в другій половині літа. У 2026 році максимум метеорного потоку очікується в ніч із 12 на 13 серпня. NASA називає умови для спостереження особливо сприятливими, оскільки пік припаде на період молодика, коли природне засвічення неба буде мінімальним.

Явище Персеїд виникає, коли Земля проходить крізь потік пилових частинок, залишених кометою 109P/Свіфта — Туттля. Потрапляючи в земну атмосферу на великій швидкості, ці частинки нагріваються і згорають, утворюючи яскраві смуги, які в побуті називають зорепадом. 

За ідеальних умов метеорів може бути близько 100 за годину. Однак це так зване зенітне годинне число, розраховане для абсолютно темного неба, високого розташування радіанта і безперешкодного огляду. У реальних умовах спостерігач зазвичай бачить менше метеорів. Причини — хмарність, вуличне освітлення та реклама, дерева, будинки та обмежене поле зору.

Шукати сузір’я Персея безпосередньо необов’язково. Метеори можуть з’являтися в різних частинах неба, тому краще обрати місце з широким оглядом і дивитися в напрямку найбільш темної ділянки, приблизно на 40 – 60 градусів над горизонтом. Найбільша активність зазвичай спостерігається після опівночі та перед світанком, коли радіант потоку піднімається вище.

Чому "молодик" важливий для нічної зйомки

Головна проблема під час астрофотографії — світлове забруднення. Воно може бути штучним (від вуличних ліхтарів, рекламних конструкцій, промислових об’єктів і житлових кварталів) або природним, спричиненим передусім яскравим Місяцем.

Під час повні місячне світло розсіюється в атмосфері й освітлює небо. Через це воно набуває сірого або блідо-блакитного відтінку, а слабкі зорі, туманності, пилові хмари Чумацького Шляху та неяскраві метеори стають майже непомітними.

Під час молодика такого джерела засвічення немає. Камера може зафіксувати слабші світлові сигнали, а фотограф отримує вищий контраст між зорями та небом. На знімках краще проявляються структура галактичного диска, темні пилові смуги, зоряні скупчення та кольорові відтінки окремих зір.

Відсутність місячного світла також дозволяє використовувати довшу витримку і вищу світлочутливість. Утім, надмірне підвищення ISO не завжди покращує результат: разом із яскравістю зростає кількість цифрового шуму. Оптимальні параметри залежать від конкретної камери, об’єктива, температури повітря та освітленості місцевості.

Чумацький Шлях у серпневому небі

Серпень — зручний період для зйомки Чумацького Шляху. Увечері його найвиразніша частина розташовується над південним і південно-західним горизонтом. Для вдалих фотографій майстри справи радять заздалегідь перевірити розташування галактичного ядра для конкретної місцевості та часу.

У кадр бажано взяти не лише небо, а й виразний передній план: силуети дерев, гори, скелі, водойму, стару будівлю або самотню дорогу. Це допоможе передати масштаб неба й зробить фотографію композиційно завершеною. 

Де спостерігати зорепад в Україні

Найважливіша умова — відійти або від’їхати якомога далі від яскравого міського освітлення. Навіть відстань у кілька кілометрів від щільної забудови може помітно покращити видимість. Для великих міст бажано обирати місцевість за 30 – 40 кілометрів від центру, хоча конкретна дистанція залежить від розміру населеного пункту та напрямку світлового купола.

Для спостереження підійдуть відкриті поля, пагорби, лісові галявини, береги водойм і гірські райони. Особливо виграшними у цьому випадку можуть бути локації в Карпатах і малозаселені території, де штучного освітлення майже не буває. 

Місце варто оглянути ще вдень. Потрібно переконатися, що поблизу немає небезпечних схилів, водойм із крутими берегами, покинутих споруд чи інших перешкод, які важко побачити в темряві. В умовах воєнного стану також необхідно враховувати комендантську годину, обмеження на відвідування певних територій та сигнали повітряної тривоги.

Для вибору локації можна скористатися цифровими картами світлового забруднення. Вони показують, де нічне небо залишається найтемнішим, однак такі карти не враховують локальну хмарність, туман, дим чи пил у повітрі.

Яке обладнання для спостереження та фото знадобиться

Для початку достатньо камери або сучасного смартфона з ручним режимом. Найкращий результат дають дзеркальні та бездзеркальні камери, які дозволяють самостійно встановлювати витримку, діафрагму, ISO і ручне фокусування. Бажано знімати у форматі RAW, оскільки він зберігає більше інформації для подальшої обробки.

Телефон також може зафіксувати зоряне небо, якщо має режим Pro, нічний режим для астрофотографії або можливість зберігати RAW-файли. Пристрій необхідно встановити нерухомо: зйомка з рук на витримці у кілька секунд майже гарантовано дасть розмитий кадр. 

Ще один обов’язковий пункт зі списку обладнання — стійкий штатив. Корисними стануть також дистанційний пульт, таймер автоспуску або керування камерою через застосунок, щоб натискання кнопки не спричинило вібрацію.

Для широких нічних пейзажів найзручніше використовувати світлосильний об’єктив із фокусною відстанню приблизно 14 – 24 мм. Водночас знімати можна і на стандартний комплектний об’єктив, якщо встановити його на найширший доступний кут.

Також варто взяти запасні акумулятори або павербанк. Під час довгих витримок і роботи дисплея батарея розряджається швидше.Крім того, навіть у серпні вночі може бути прохолодно, тому знадобляться теплий одяг, закрите взуття, питна вода та засіб від комах.

Базові налаштування камери для вдалого фото 

Перед початком зйомки автоматичне фокусування краще вимкнути. Камеру потрібно перевести в ручний режим, збільшити на екрані найяскравішу зорю та обережно налаштувати фокус, доки вона не виглядатиме максимально маленькою і чіткою. 

Діафрагму зазвичай відкривають максимально або прикривають на третину чи дві третини ступеня, якщо на повністю відкритій діафрагмі зорі по краях кадру сильно спотворюються. Початковим значенням ISO може бути діапазон від 1600 до 3200. Для камер із великими матрицями іноді використовують ISO 6400, але краще зробити кілька тестових кадрів і оцінити рівень шуму.

Витримку слід підбирати так, щоб зорі залишалися точками, а не перетворювалися на короткі лінії через обертання Землі. Орієнтиром може бути "правило 500": число 500 ділять на фокусну відстань об’єктива та, за потреби, на кроп-фактор камери. Наприклад, для повнокадрової камери й об’єктива 20 мм початковою межею буде близько 25 секунд.

Однак для сучасних камер із високою роздільною здатністю правило 500 часто дає надто довгу витримку. Безпечніше починати з 10–15 секунд, збільшувати зображення на екрані та перевіряти форму зір. Для матриць APS-C або смартфонів допустима витримка зазвичай буде коротшою.

Баланс білого можна встановити вручну приблизно в межах 3500–4500 кельвінів. У разі зйомки у RAW точне значення можна скоригувати під час обробки.

Як сфотографувати Персеїди

Для метеорів недостатньо зробити один кадр. Навіть у період високої активності неможливо передбачити, у якій частині неба і в яку секунду з’явиться наступний спалах. Тому камеру краще налаштувати на серійну або інтервальну зйомку.

Фотограф може зробити десятки чи сотні кадрів із витримкою 10 – 20 секунд. Частина з них виявиться порожньою, але на інших можуть з’явитися метеорні смуги. Згодом найвдаліші кадри можна відібрати або об’єднати в одну композицію, якщо зйомка проводилася зі штатива без зміни положення камери.

Об’єктив краще спрямовувати не безпосередньо в радіант Персеїд, а на 40 – 60 градусів убік від нього. Біля радіанта сліди метеорів здаватимуться короткими, тоді як на відстані вони можуть утворювати довші й виразніші смуги.

Під час зйомки необхідно стежити за передньою лінзою. Уночі на ній може утворюватися конденсат, особливо поблизу водойм або за різкого зниження температури. Для тривалої сесії використовують спеціальні нагрівачі об’єктива, але іноді достатньо регулярно перевіряти оптику та мати суху серветку.

За сприятливих умов ніч із 12 на 13 серпня поєднає майже повну відсутність місячного сяйва, максимум активності Персеїд і сприятливе для України розташування метеорного потоку. За ясної погоди спостерігати зорепад можна буде навіть без телескопа чи спеціальної техніки. Достатньо знайти безпечне темне місце, дати очам звикнути до темряви й залишити телефон хоча б на кілька хвилин у кишені.