Все буде Україна

Найбільша потреба в крові залишається у прифронтових регіонах.

Сьогодні, 14 червня, у багатьох країнах світу проводяться різноманітні заходи з нагоди Всесвітнього дня донора крові. Подія була започаткована Організацією Об’єднаних Націй у 2005 році. Дата обрана не випадково, саме 14 червня 1868 народився австрійський лікар-імунолог, лауреат Нобелівської премії за відкриття груп крові Карл Ландштайнер, пише УНН. 

Всесвітній день донора крові: чому 14 червня

Щороку 14 червня країни всього світу відзначають Всесвітній день донора крові. Ця подія - це привернення уваги громадськості до питання про потреби людства в безпечній крові та її компонентах або препаратах, і висловлення подяки донорам крові за те, що вони здають кров і допомагають рятувати життя людей. 

У 2005 році Всесвітня асамблея охорони здоров’я ухвалила резолюцію про започаткування Всесвітнього дня донора. 14 червня - день, який обрали не випадково. Саме 14 червня 1868 року народився лауреат Нобелівської премії у 1930 році, австрійський лікар, імунолог Карл Ландштейнер, який відкрив групи крові людини.

Ситуація з донорством в Україні

Як розповіла у коментарі УНН СЕО ГО "Всеукраїнська асоціація з розвитку донорства крові "Донор.ЮА" Ірина Славінська, усі країни світу стикаються з викликами у залученні донорів крові. Розвинені держави вирішують це питання завдяки значним інвестиціям у розвиток донорського руху, комунікаційні кампанії тощо. 

Відсутність донорської крові в Україні, на жаль, завжди вирішувалася самими пацієнтами, які її потребують, їхніми родичами або знайомими. Тобто нестача крові існувала задовго до повномасштабної війни – система роками працювала з нижчим рівнем забезпечення, ніж рекомендують міжнародні стандарти. Після початку повномасштабної війни потреба в донорській крові суттєво зросла, – йдеться щонайменше про 60%. Водночас онкологія, хірургія, акушерство та багато інших напрямів медицини потребують крові щодня, незалежно від подій на фронті

Проте, за її словами, головна проблема полягає не лише в кількості людей, які приходять на донації, а у відсутності регулярності. Більшість українців здає кров епізодично, часто лише один раз, тоді як стабільність системи забезпечують саме ті донори, які повертаються знову і знову.

Найгостріша проблема з дефіцитом крові у прифронтових областях 

Славінська зазначила, що потреба в крові не є рівномірною і змінюється практично щотижня залежно від навантаження на конкретні лікарні та регіони. Найгостріша потреба зазвичай виникає в прифронтових областях і в регіонах, куди доправляють поранених військових.

У своїй діяльності ми наголошуємо на важливості формування рівномірної бази регулярних донорів по всій країні, щоб система не залежала від точкових сплесків активності в окремих містах. Потреба в крові змінюється залежно від ситуації в конкретних лікарнях і регіонах, але традиційно найвищою вона є в прифронтових областях та великих медичних центрах, які приймають значну кількість пацієнтів

"Поширеної групи крові завжди достатньо" - міф

Вона наголошує, що найбільш універсальною і тому особливо затребуваною є перша група крові з негативним резус-фактором – 0(I) Rh−, яку можна використовувати для переливання в екстрених випадках.

Водночас потреба в конкретних групах крові постійно змінюється. 

Саме тому ми закликаємо здавати кров незалежно від групи чи резус-фактора – системі крові потрібні всі групи крові та всі резус-фактори. Якщо ви думаєте, що вашої групи в достатку, бо вона поширена – це помилка

Кількість донорів крові в Україні 

Наразі в Україні немає єдиного державного реєстру донорів, який дозволяв би бачити точну кількість активних донорів у масштабах країни, тому, за словами Славінської, важливим є впровадження системи "єКров" – цифрового інструменту, що дозволить відстежувати шлях крові від донора до пацієнта, а також підвищити контроль за якістю, безпекою та доступністю компонентів крові. Міністерство охорони здоров’я України працює над впровадженням цього функціоналу з 2023 року.

Для стабільної роботи системи крові Україні потрібно близько 1 млн регулярних донорів. Саме над збільшенням цієї кількості ми системно працюємо. Станом на червень 2026 року на платформі ДонорUA зареєстровано понад 220 000 донорів. Це активна спільнота людей, які отримують сповіщення про планові донації, можуть записуватися на події та відгукуватися на потреби конкретних пацієнтів

Найбільший виклик - короткострокові сплески активності донорів

Співзасновниця ГО наголошує, що динаміка щодо донорства крові залишається нерівномірною.

Гучні події, надзвичайні ситуації та інформаційні приводи традиційно викликають короткострокові сплески активності, після яких настає спад. Саме ця "хвильовість" є одним із головних викликів для системи крові, адже вона ускладнює планування запасів. Недарма один із ключових меседжів наших кампаній - "Донорство - це база". Ми хочемо, щоб донорство стало такою ж звичною частиною відповідального ставлення для суспільства, як волонтерство чи благодійність. Всесвітній день донора крові - хороший привід привернути увагу до теми, але система крові не живе від дати до дати. Саме на цьому акцентуємо і в нашому всеукраїнському флешмобі "Донорство - це база": важливо не просто прийти один раз, а повертатися регулярно

Як стати донором

Вона уточнює, що донором може стати громадянин або громадянка України, а також іноземець чи іноземка з посвідкою на постійне проживання в Україні віком від 18 років і вагою від 50 кг.

Перед кожною донацією людина на локації здачі проходить попередній огляд, де їх визначають групу крові й перевіряють стан здоров'я (тиск, рівень гемоглобіну). Лікар оцінює наявність можливих протипоказань та ухвалює рішення щодо допуску до донації.

Існують абсолютні та тимчасові протипоказання. До постійних належать, зокрема, ВІЛ, вірусні гепатити, туберкульоз, онкологічні захворювання та хвороби крові, низка інших серйозних хронічних станів. Тимчасові протипоказання – це, наприклад, період після перенесеної застуди, певних щеплень, татуювань чи стоматологічних втручань, коли потрібно зачекати визначений час. Повний перелік протипоказань затверджений Міністерством охорони здоров’я України

За її словами, найпростіший спосіб почати – зареєструватися на платформі ДонорUA, записатися на найближчу донацію у своєму місті та отримувати сповіщення про актуальні потреби в крові.