Мені запропонували роботу в одному з турецьких готелів. Він, згнітивши серце відпустив. Сказав, що буде чекати. Хоча я не розраховувала повертатися до нього. Але один випадок зруйнував усі мої плани
Ця подія трапилася у моєму житті кілька років тому. Тоді я була у стосунках з прекрасним, турботливим, люблячим хлопцем. Його звали Антон. У нас все було добре, але в мені горіла спрага емоцій, а він був спокійний і зовсім не романтичний, як мені тоді здавалося. Незабаром мені запропонували роботу аніматором в одному з турецьких готелів. Я загорілася! Він, згнітивши серце … відпустив. Сказав, що буде чекати. Але я не розраховувала повертатися до нього.
На новому місці життя вирувало, я працювала з задоволенням, ходила на тусовки, навколо мене вилися красені-турки! Я по справжньому жила! Антону не дзвонила, тільки іноді поштою писала, що у мене все добре. Через деякий час у мене закрутився роман з колегою! Це були неймовірні відносини – повні емоцій. Ми і гуляли нічними вулицями міста, і зустрічали захід біля моря! Я думала, що мені дістався джек-пот, і цей принц зробить мене щасливою!
Але одного разу йому потрібно було виїхати. Мені він сказав, що його молодша сестра збирається заміж і він повинен познайомитися з потенційним нареченим. Мене з собою не кликав, та й я була по вуха в роботі. В один із днів я заговорила з керуючою про нього. Запитала як часто він їздить додому? Сказати, що її відповідь мене вразила, не сказати нічого. Вона сказала, що раз на місяць обов’язково, так як сумує за дружиною і донечкою!
Що я тоді відчула не переказати словами! Я відразу вирішила звільнитися і летіти додому. Благо грошей на дорогу вистачило. Вдома я не виходила з квартири три доби. Я не могла повірити, що це сталося зі мною. В один із днів до мене приїхав кур’єр і привіз оберемок квітів, в супровідній записці було написано: «Я знаю, що ти повернулася. Я чекав. Якщо не зайнята, можемо побачитися. Антон».
Я втомилася сидіти в чотирьох стінах і вирішила піти. Ми зустрілися і я розповіла йому все! Я плакала і просила пробачення. А він мовчки слухав і гладив моє волосся. Коли я заспокоїлася, він дістав обручку і коротко сказав: «Виходь за мене». Я здивувалася! Але я була так вдячна за його турботу. Вдячна за те, що він нічого не сказав, що не відкинув і сказала: «Так».
Зараз ми в шлюбі вже 4 роки, у нас росте маленька дочка. Я дуже щаслива, що все склалося саме так. Незабаром для мене стало очевидно, що тільки з ним я по справжньому щаслива. І, як з’ясувалося пізніше, сімейний спокій краще виру почуттів!
Фото ілюстративне з вільних джерел
