На зимові свята я приїхав додому і випадково побачив Ольгу, вона розповіла як зараз живе. Каже, що в неї тепер таке життя, про яке вона мріяла. Зі мною вона жила в бідності, а з теперішнім чоловіком в
Ми з Ольгою були знайомі ще зі студентських часів. Жили разом в університетському гуртожитку. Подружилися ми на останньому
курсі. Після закінчення навчання у нас було весілля. Ще вчорашнім студентам нам важко було знайти роботу за фахом, тому пішли
працювати на звичайну роботу, аби лише була зарплата.
Жили ми дуже бідно – наймана квартира, свого авто немає, ростили дитину, яка у нас невдовзі народилася, грошей ні на що не
вистачало. Хоч Оля і клялася в церкві під час шлюбу, що любитиме мене і в багатстві, і в бідності, проте саме випробовування
безгрошів’ям вона не витримала.
Дружина весь час обурювалася, що у нас все не так, як у людей. Я не міг нічого змінити кардинально, адже я працював в магазині
сантехніки, освіта фізико-математичного факультету не забезпечила мені хорошого місця роботи. Графік роботи досить щільний,
вільного часу у мене було мало.
У вільний час вдома я підробляв в інтернеті. Звичайно, перед чоловіком стоїть завдання забезпечити сім’ю, обзавестися власним
житлом. Але коли ти з простої сім’ї, без блату, це стає справжнім викликом. Наймана робота не приносить бажаного доходу, там, де є
можливість заробити все давно зайняте.
Ось я і працював постійно, збирав на житло. Але дружині постійно все не подобалося: працюєш – часу на сім’ю немає, не працюєш –
грошей немає йди працюй; житла немає – заробляй відкладай, грошей не вистачає – бери з накопичень. Прожили разом ми 7 років і
терпіння у дружини закінчилося. Вона сказала, що подає на розлучення, бо не хоче більше так жити.
Найсумніше, що після розлучення Ольга не дозволяла мені бачитися з сином. Я дуже сумував за ними, але як їх повернути, я не знав.
Тому одного разу я зібрав речі і поїхав на заробітки за кордон, не по спеціальності, звичайно. Мій далекий родич взяв мене в
будівельну бригаду в Чехію. Вдома мене не було 8 років, за гроші, які я заробив, я збудував будинок. От тільки жити в ньому нема кому,
бо іншою сім’єю я так не обзавівся.
На зимові свята я приїхав додому і випадково побачив Ольгу, вона розповіла з ким вона тепер і як живе. Каже, що в неї тепер таке
життя, про яке вона мріяла. Зі мною вона жила в бідності, а з теперішнім чоловіком все по-іншому, він вже зрілий, у нього все є,
квартира і непогана машина, раніше вона не знала що чоловік може просто давати гроші на всякі її потреби. Вони постійно кудись
їздять відпочивати і все чудово.
Я попросив зустрічі з сином, на цей раз Ольга погодилася. Я нічого не розповідав колишній дружині про те, що тепер маю власний
будинок, адже зараз це нічого вже не змінить. Я дивився їй в слід і думав, чому у нас все так склалося, невже і справді гроші є
найважливішими в нашому житті.
Щоб у мого сина життя склалося по-іншому, я вирішив, що свій будинок я оформлю на нього, але зроблю це трохи пізніше, хай син підросте.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
