Україна відзначає День Державності: історія, традиції та значення свята
Дата перенесена на 15 липня після переходу ПЦУ та УГКЦ на новий календар.
15 липня в Україні відзначають День Української Державності. Свято покликане нагадати, що історія українського державотворення не почалася у 1991 році, а має понад тисячолітню традицію - від середньовічної Русі з центром у Києві до сучасної незалежної України. УНН розібрався у витоках свята та традиціях його відзначення.
Історія встановлення Дня Української Державності
День Української Державності запровадили указом президента Володимира Зеленського від 24 серпня 2021 року. Документ передбачав щорічне відзначення свята у День Хрещення Київської Русі-України та вшанування пам’яті князя Володимира Великого. Уперше його відзначили 28 липня 2022 року, вже під час повномасштабної війни росії проти України.
Мета нового державного свята - утвердження спадкоємності українського державотворення. В указі згадано Русь, Галицько-Волинське князівство, Українську козацьку державу, Українську Народну Республіку, ЗУНР, Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського, Карпатську Україну та сучасну Україну.
Чому свято відзначають саме 15 липня
Спочатку День Української Державності припадав на 28 липня. У 2023 році дату перенесли на 15 липня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новий календарний стиль. Відповідні зміни внесли до президентських указів і статті 73 Кодексу законів про працю.
Дата збігається з Днем Хрещення Київської Русі-України та днем пам’яті князя Володимира Великого. Саме за його правління у 988 році Русь прийняла християнство. Це зміцнило міжнародні зв’язки держави, сприяло розвитку освіти, писемності, культури й права та закріпило її належність до європейського політичного і культурного простору.
Символічне значення свята
День Української Державності підкреслює безперервність української політичної та культурної традиції. Його зміст полягає у вшануванні людей, які в різні століття захищали право українців на самовизначення.
Одним із головних символів свята став тризуб - знак князя Володимира, який став Малим Державним Гербом України. Так само важливими символами спадкоємності залишаються Київ як історичний центр державотворення, національна валюта, державна мова, військові та правові традиції.
Під час російсько-української війни дата набула додаткового значення. Вона спростовує російські пропагандистські твердження про нібито "штучність" України та наголошує, що сучасна держава є результатом тривалої історії боротьби, розвитку інституцій і збереження національної ідентичності.
Як святкують День Української Державності
Оскільки свято відносно нове, сталих народних традицій воно ще не має. Цього дня у містах і громадах проводять урочисті церемонії, підняття державного прапора, тематичні виставки, лекції, дискусії, екскурсії, покази історичних фільмів та освітні заходи.
У школах, бібліотеках і музеях розповідають про етапи українського державотворення, княжу добу, козацтво, Українську революцію 1917–1921 років і відновлення незалежності у 1991 році.
Окрему увагу приділяють вшануванню військових, добровольців, медиків, волонтерів та всіх, хто нині захищає суверенітет і територіальну цілісність України й нашу свободу.
В умовах воєнного стану масові заходи проводять з урахуванням безпекових обмежень. Частина подій відбувається онлайн, а святкові програми часто поєднують із благодійними зборами, меморіальними акціями та підтримкою Сил оборони.
Чим День Державності відрізняється від Дня Незалежності
День Незалежності 24 серпня присвячений ухваленню у 1991 році Акта проголошення незалежності України та відновленню її державного суверенітету. Це головне свято сучасної незалежної держави.
День Української Державності має ширшу історичну рамку. Він показує, що незалежність 1991 року була відновленням державності, яку українці створювали, втрачали й знову виборювали протягом століть. Тож ці дати не дублюють одна одну: 15 липня нагадує про історичне коріння держави, а 24 серпня - про відновлення її незалежності у сучасній формі.
