Всесвітній день довкілля 2026: як українці стають екосвідомішими
Громади активно сортують сміття та компостують попри обстріли.
5 червня у світі відзначають Всесвітній день довкілля. Для України дата має особливе значення, адже війна посилила навантаження на природу, а питання відходів, забруднення ґрунтів, пожеж, мінування та відновлення громад стало частиною щоденного порядку денного.
Про те, що екологічна відповідальність сьогодні — це як про рішення на рівні держави, так і побутові звички — сортування, компостування, ремонт речей, відмова від зайвого пластику та свідомі покупки — УНН поговорив з виконавчою директоркою Kharkiv Zero Waste, членкинею правління ГС "Український альянс нуль відходів" Анною Прокаєвою.
Екологиня та активістка у розмові з журналістами зазначила, що Україна вже зробила перший системний крок у реформі поводження з відходами, однак попереду ще багато практичної роботи.
"Те, що у нас кардинально прийшло, — це новий закон про управління відходами, де вже є ієрархія у сфері відходів. Але у нас дуже багато ще механізмів не прописано, тобто як це робити", — сказала Прокаєва.
За її словами, одним із ключових етапів має стати розширена відповідальність виробника, коли бізнес відповідає не лише за виготовлення товару, а й за упаковку після її використання.
Як українці змінюють свої екозвички
Прокаєва зазначає, що українці поступово починають сприймати відходи не як сміття, а як ресурс. У громадах встановлюють сітки для пластику, відкривають пункти приймання вторсировини, запускають компостування, проводять навчання для мешканців. Зміни не всюди однакові, але рух уже помітний.
"Крига (скресла, – ред.). Українці починають усвідомлювати, що це (відходи, – ред.) — не про сміття, а про корисний ресурс, який наші українські переробники використовують", — пояснила вона.
Пластик, папір, метал і скло після сортування можуть ставати вторинною сировиною. З них виготовляють господарські товари, будівельні елементи, баки, плитку, люки, відра. Коли люди бачать, куди потрапляє зібрана сировина, сортування перестає бути абстрактною "екосвідомістю" і перетворюється на щоденну побутову звичку, результат якої можна побачити на власні очі.
Сортування сміття та зменшення використання пластику: яка ситуація в Україні
Наразі найпоширенішою екозвичкою в Україні залишається сортування. Для багатьох людей це перший крок до відповідального споживання. Але сортування працює лише тоді, коли є інфраструктура: контейнери, пункти приймання, зрозумілі правила та регулярне вивезення.
Прокаєва розповіла, що Kharkiv Zero Waste після короткої перерви у перший рік повномасштабної війни відновив роботу. У пункті організації можна здати близько 40 різних фракцій вторсировини, зокрема дрібні елементи, які зазвичай потрапляють у загальний контейнер.
"У нас можна здати близько 40 різних фракцій. Ми знаходимо такі унікальні опції, де дійсно можуть їх переробити, наприклад, ті ж затискачі для пакетів з хлібом", — зазначила вона.
Окрема проблема — одноразовий пластик. Частина упаковки погано переробляється або потребує спеціальних підприємств. Тому важливо як сортувати, так і запобігати появі відходів: брати багаторазову торбинку, пляшку для води, горнятко для кави, купувати продукти без зайвого пакування.
Які екологічні звички стають популярними в Україні
Серед звичок, яких вже набули українці, — багаторазові торбинки, купівля продуктів і побутової хімії у власну тару, ремонт речей, компостування органіки, повторне використання одягу, відмова від зайвих покупок. Проте звичка закріплюється не лише завдяки особистій мотивації.
"Звичка закріплюється не тільки від людини, а від наявної інфраструктури і від підтримки інших цього процесу, буквально на рівні сервісу", — сказала Прокаєва.
Війна також змінила екологічну поведінку частини українців. Люди, які виїжджали за кордон, часто повертаються з уже сформованою культурою сортування, бо в багатьох країнах роздільний збір є повсякденною нормою.
"Дуже багато людей, які до війни взагалі навіть не думали про це, повернулися вже з набутими навичками, з новою культурою", — зазначила співрозмовниця УНН.
Екоініціативи та просвітницькі кампанії в Україні
Екоініціативи дедалі частіше працюють як у великих містах, так і у невеличких громадах. Йдеться про пункти збору вторсировини, тренінги для мешканців, компостування, локальні акції з прибирання, консультації для органів місцевого самоврядування та кампанії про відповідальне споживання.
Анна Прокаєва навела приклад Дергачівської громади біля Харкова, де люди долучилися до централізованого компостування попри постійну небезпеку через російські обстріли.
"Ми навіть у Дергачах, невеличкому містечку 12 кілометрів від Харкова, бачимо: люди залюбки сприйняли компостування. Усі контейнери роздані, при тому, що люди через день чи щодня знаходяться під шахедами й КАБами", — розповіла вона.
Як молодь долучається до екологічних проєктів
Молодь часто швидше переймає нові екологічні практики, бо бачить їх не як обмеження, а як норму сучасного життя. Соцмережі, блогери, локальні ініціативи, навчальні заходи та волонтерські проєкти допомагають поширювати прості правила: сортувати, не купувати зайве, ремонтувати, обирати багаторазове.
Для багатьох українців під час війни екозвички стають значними ще й психологічно. Адже вони дають відчуття контролю у власному житті й можливість зробити щось корисне для свого двору, громади або міста.
"Вони (люди, – ред.) не можуть зупинити війну, забруднення довкілля, мінування, вибухи, спалювання полів, пожежі. Але вони можуть робити те, що можуть", — розповіла Анна Прокаєва.
Всеукраїнські акції та освітні ініціативи до Дня довкілля в Україні
До Всесвітнього дня довкілля в Україні проводять освітні події, інформаційні кампанії, толоки, лекції, тренінги, акції зі збору вторсировини та заходи для дітей і молоді. Їхня мета — прибрати територію та пояснити, як людина може власноруч змінити щоденну поведінку через екозвички.
Екологічні організації радять починати з простих дій: поставити вдома окрему місткість для пластику або паперу, дізнатися адресу найближчого пункту приймання, купити багаторазову торбинку, відмовитися від зайвих пакетів, не брати одноразовий посуд, компостувати органіку там, де це можливо.
Чому екозвички важливі для майбутнього
Сила більшості екозвичок — в масовості. Якщо багато людей сортують, ремонтують, купують менше одноразового пластику і вимагають інфраструктури, громади та бізнес змушені змінюватися.
Екологиня та активістка Анна Прокаєва наголошує, що українці вже готові до ширшої інфраструктури, але поки вона доступна не всюди. У прифронтових регіонах ситуація складніша через безпекові ризики та руйнування логістики
Як маленькі щоденні зміни впливають на довкілля
Навіть найпростіші екозвички зменшують кількість відходів, які потрапляють на полігони або спалюються. Сортування дає переробникам сировину. Відмова від зайвої упаковки зменшує навантаження на систему поводження з відходами. Компостування скорочує кількість органіки у загальному смітті. Ремонт продовжує життя речей і зменшує потребу в новому виробництві
Що може зробити кожен для захисту природи
Почати можна з базових кроків: відмовитися від зайвих пакетів, носити з собою багаторазову торбинку, сортувати хоча б одну фракцію, не купувати зайве, ремонтувати речі, обирати товари без надмірного пакування, компостувати органічні відходи, якщо є така можливість.
Важливо також підтримувати локальні ініціативи: користуватися пунктами приймання вторсировини, поширювати інформацію про них, долучатися до громадських проєктів, звертатися до місцевої влади щодо контейнерів та системи роздільного збору.
Фахівчиня у галузі екології Анна Прокаєва наголосила, що навіть під час війни екологічна тема залишається на часі, бо громади мають відновлюватися краще, а не повертатися до старих проблем.
"Багато хто говорить, що не на часі під час війни. А мені здається, що якраз під час війни це те, що посильно зробити громаду кращою", — закцентувала вона.
Як зміняться екозвички та якість життя українців після вступу країни в ЄС
Після вступу України до ЄС екозвички українців у багатьох випадках визначатиме Розділ 27 переговорів з ЄС — "Довкілля, клімат та цивільний захист". Він охоплює понад 200 актів права ЄС: управління відходами, якість повітря і води, промислове забруднення, хімічну безпеку, охорону природи та кліматичну політику.
Найпомітніші зміни стосуватимуться відходів. У ЄС діє принцип ієрархії поводження з ними: спочатку запобігання утворенню сміття, потім — повторне використання, перероблення, відновлення і лише в останню чергу — захоронення.
Для українців це означатиме поступовий перехід від звички "викинути все в один пакет" до регулярного сортування, окремого збору небезпечних відходів, батарейок, текстилю, органіки та упаковки.
Також ширше працюватиме принцип відповідальності виробника: бізнес має брати участь у фінансуванні збирання та перероблення своєї продукції після використання.
Зміниться і ставлення до пластику та упаковки. ЄС посилює вимоги до пакування, обмежує частину одноразових пластикових виробів, стимулює використання вторинної сировини та ставить мету зробити упаковку придатною до перероблення. На практиці це означатиме більше багаторазових торбинок, власних контейнерів для їжі, пляшок для води, менше зайвих пакетів і поступове зникнення частини одноразового пластикового пакування.
Зміниться на краще і якість життя через чистіше повітря, воду, безпечніше поводження з відходами та кращий контроль за промисловим забрудненням.
Європейська політика "нульового забруднення" спрямована на те, щоб до 2050 року забруднення повітря, води та ґрунтів не шкодило здоров’ю людей і екосистемам. Таким чином українці отримають більше відкритих даних про стан довкілля. А підприємства та органи місцевого самоврядування – чіткіші правила та посилену роль у контролі за сміттям, водою та якістю повітря.
Окремим напрямом стане модернізація комунальних послуг, бо без контейнерів, маршрутів збору і перероблення неможливо забезпечити сортування сміття та його подальше перероблення.
